соромота

Соромота, -ти

ж. Срамота, стыдъ. Соромота вийти за ворота. Ном. № 3173. Ледащиця з мене кпиться, — мені соромота. Чуб. V. 296.

Значення в інших словниках

1. соромота — соромо́та іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. соромота — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що сором 1), 2). 2》 у знач. присудк. сл. Те саме, що соромно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. соромота — СОРОМО́ТА, и, ж., розм. 1. Те саме, що со́ром 1, 2. Кужелина не пряжена, ти робото моя, Як я тебе не випряду, соромото моя (з народної пісні); Ну, хто ж тебе, сучий-пресучий сину, да укусився б ти за язик, питав про ту соромоту жину (Л. Костенко).  Словник української мови у 20 томах
4. соромота — ГАНЬБА́, СО́РОМ, СТИД, БЕЗЧЕ́СТЯ, БЕЗСЛА́В'Я, НЕСЛА́ВА, НАРУ́ГА, ХУЛА́ книжн., БЕ́ШКЕТ рідше, ОСОРО́МА рідше, ПОЗО́РИЩЕ розм., СОРОМО́ТА розм., СТИДО́ВИСЬКО розм., СТИДО́ВИЩЕ розм., СТРАМ розм., СТРАМО́ТА розм., СТРАМО́ВИСЬКО розм., СТРАМО́ВИЩЕ розм.  Словник синонімів української мови
5. соромота — СОРОМО́ТА, и, ж., розм. 1. Те саме, що со́ром 1, 2. Кужелина не прядена, ти робото моя, Як я тебе не випряду, соромото моя (Коломийки, 1969, 71). 2. у знач. присудк. сл. Те саме, що со́ромно. Ой вийду я за ворота І стану, як сирота. Ледащиця з мене кпиться, — Мені соромота (Чуб., V, 1874, 296).  Словник української мови в 11 томах