спакувати

Спакува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Упаковать, уложить. Спакували все на віз. Н. Вол. у. Спакували свої тлумочки і всі разом пішли до Ягипту. Гн. І. 108.

Значення в інших словниках

1. спакувати — спакува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спакувати — див. спаковувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спакувати — СПАКУВА́ТИ див. спако́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. спакувати — ПАКУВА́ТИ (укладати, ув'язувати що-небудь у пакунок, якесь вмістище для перевезення, перенесення, зберігання), ВПАКО́ВУВАТИ (УПАКО́ВУВАТИ), СПАКО́ВУВАТИ, ТЮКУВА́ТИ (в тюки). — Док.: впакува́ти (упакува́ти), спакува́ти. Хлопці.. пакували свої пожитки (О.  Словник синонімів української мови
5. спакувати — СПАКУВА́ТИ див. спако́вувати.  Словник української мови в 11 томах