Словник української мови Грінченка

спасів

Спасів, -сова, -ве

Спасовъ. спасова борода. Пучекъ несжатыхъ стеблей хлѣба, обыкновенно связываемый на концѣ сжатой нивы жнецами. Чуб. III. 226.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. Спасів — Спа́сів іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
  2. спасів — -сова, -сове, заст. Прикм. до Спас. Спасова борода — жмуток нескошених хлібних стеблин, що його зв'язували женці на краю лану по завершенні жнив.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спасів — СПА́СІВ, сова, сове: Спа́сова борода́ див. борода́.  Словник української мови у 20 томах
  4. спасів — СПА́СІВ, сова, сове: Спа́сова борода́, етн.— те саме, що борода́ 3. Чи ж помітиш, як на стернях вітри спасову бороду заколишуть і осінній дощ натягне сизу сітку над кущуватою озиминою? (Стельмах, II, 1962, 326).  Словник української мови в 11 томах