Словник української мови Грінченка

спахувати

Спахувати, -хую, -єш

сов. в. спахнути, -хну, -неш, гл.

1) Вспыхивать, вспыхнуть. Іскра до покутя спахнула (гості будуть). Ном. № 11797.

2) Вспыхивать, вспыхнуть (о румянцѣ), густо покраснѣть. Рум'янець густий спахував на личку. МВ. ІІ. 94.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. спахувати — спа́хувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. спахувати — див. спахати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спахувати — СПА́ХУВАТИ див. спаха́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. спахувати — ЗАГОРІ́ТИСЯ (почати горіти), ЗАЙНЯ́ТИСЯ, ЗАПАЛИ́ТИСЯ, СПАЛАХНУ́ТИ, СПАХНУ́ТИ, ЗАПАЛА́ТИ, ЗАПАЛАХКОТІ́ТИ, БЛИ́СНУТИ, ПАЛАХНУ́ТИ розм. (раптово й швидко); ЗАТЕПЛИ́ТИСЯ розм. заст. (про слабкий вогонь свічки, лампадки). — Недок.  Словник синонімів української мови
  5. спахувати — СПА́ХУВАТИ див. спаха́ти.  Словник української мови в 11 томах