Словник української мови Грінченка

списувати

Списувати, -сую, -єш

сов. в. списа́ти, -шу́, -шеш, гл.

1) Списывать, списать, переписывать, переписать. Списуючи сі епитахвії, я дивувався. Стор. II. 145.

2) Описывать, описать, излагать, изложить письменно. От і списали на бумагу да в Борзну. ЗОЮР. І. 71. Як зо мною була прахтика, то варто навіть списати цеє. Драг. 63.

3) Исписывать, исписать. Уже списав увесь папер, — давайте ще, бо нема де писати. — шкуру. Испещрять, испестрить тѣло знаками ударовъ. То то ж то так звелів всю шкуру скрізь списати, що то тобі нема і курці де клювати. Г. Арт. (О. 1861. III. 87).

4) Рисовать, нарисовать. Писав три дні і три ночі, закіль списав чорні очі. Мет. 10. Спишу твоє біле личенько на бумазі, приб'ю твоє біле личенько в кімнаті. Чуб. V. 312.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. списувати — спи́сувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. списувати — Переписувати, записувати; (чорнило) виписувати; (життя) описувати; (з корабля) звільняти; док. СПИСАТИ, (адресу) написати.  Словник синонімів Караванського
  3. списувати — -ую, -уєш, недок., списати, спишу, спишеш, док., перех. і без додатка, 1》 Писати, відтворюючи текст оригіналу; робити рукописну копію. || Переписувати написане іншим, видаючи за своє. 2》 Пишучи, заповнювати графічними знаками (аркуші, сторінки і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. списувати — СПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., СПИСА́ТИ, спишу́, спи́шеш, док., що і без дод. 1. Писати, відтворюючи текст оригіналу; робити рукописну копію. Зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу. Та й списую Сковороду (Т.  Словник української мови у 20 томах
  5. списувати — списа́ти / спи́сувати спи́ну (шку́ру, шкі́ру) кому, чию. Шмагати, залишаючи сліди ударів. (Гордій:) Прийшов, а хазяїн як почав мене ретязем катувать… Ось як списав спину (Підніма сорочку, показує) (М.  Фразеологічний словник української мови
  6. списувати — ЗВІЛЬНЯ́ТИ (з роботи, посади); РОЗРАХО́ВУВАТИ (видавши платню); СКОРО́ЧУВАТИ (у зв'язку зі скороченням кількості працюючих); ВИГАНЯ́ТИ розм., ВИГО́НИТИ розм., ПРОГАНЯ́ТИ розм., ВИТУ́РЮВАТИ розм., ВИТУРЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  7. списувати — Спи́сувати, -сую, -суєш, -сує  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. списувати — СПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., СПИСА́ТИ, спишу́, спи́шеш, док., перех. і без додатка. 1. Писати, відтворюючи текст оригіналу; робити рукописну копію. Зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу.  Словник української мови в 11 томах