сплав

Сплав, -ву

м.

1) Проливной дождь. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка ніби море шуміє. Федьк. І. 91.

2) Плотъ изъ сплавного лѣса. Камен. у. Черк. у. Черемошом пливуть сплави в далеку чужину. Млак. 91.

3) Родъ женской болѣзни. ЕЗ. V. 64. см. сплавня.

Значення в інших словниках

1. сплав — сплав 1 іменник чоловічого роду складна речовина сплав 2 іменник чоловічого роду сплавлення лісу  Орфографічний словник української мови
2. сплав — див. СТОП.  Словник синонімів Караванського
3. сплав — [сплаў] -аву, м. (на) -ав'і, мн. -авие, -ав'іў  Орфоепічний словник української мови
4. сплав — I -у, ч. Складна речовина, що утворюється здебільшого при твердінні рідких систем з двох або кількох простих або складних речовин (перев. металів). || перен. Поєднання різних елементів, частин і т. ін. чого-небудь. II -у, ч. 1》 Дія за знач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сплав — 1. (металу) стоп 2. це рікою  Словник чужослів Павло Штепа
6. сплав — СПЛАВ¹, у, ч. Складна речовина, що утворюється здебільшого при твердінні рідких систем з двох або кількох елементів (перев. металів).  Словник української мови у 20 томах
7. сплав — СПЛАВ¹, у, ч. Складна речовина, що утворюється здебільшого при твердінні рідких систем з двох або кількох елементів (перев. металів).  Словник української мови в 11 томах