спокволу

Спокволу, спокволя

нар. Исподоволь, понемногу. Так то пани ляхи наших панів русинів до себе спокволя своїми модами та вигодами попритягали. К. Хм. 21.

Значення в інших словниках

1. спокволу — спокво́лу прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. спокволу — див. поволі  Словник синонімів Вусика
3. спокволу — спокволя, присл., рідко. Поволі, помалу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спокволу — СПОКВО́ЛУ, СПОКВОЛЯ́, присл., рідко. Поволі, помалу. Все спокволя та спокволя йшов Олексій (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
5. спокволу — ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО...  Словник синонімів української мови
6. спокволу — Спокво́лу, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. спокволу — СПОКВО́ЛУ, СПОКВОЛЯ́, присл., рідко. Поволі, помалу. Все спокволя та спокволя йшов Олексій (П. Куліш, Вибр., 1969, 299).  Словник української мови в 11 томах