Словник української мови Грінченка

спокусити

Спокусити, -ся

см. спокушати, -ся.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. спокусити — спокуси́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. спокусити — див. спокушати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спокусити — СПОКУСИ́ТИ див. спокуша́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. спокусити — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ...  Словник синонімів української мови
  5. спокусити — СПОКУСИ́ТИ див. спокуша́ти.  Словник української мови в 11 томах