Значення в інших словниках
-
спопелити —
спопели́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
спопелити —
див. спопеляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спопелити —
СПОПЕЛИ́ТИ див. спопеля́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
спопелити —
спопеля́ти / спопели́ти очи́ма (зо́ром) кого. Дуже гнівно, презирливо дивитися на кого-небудь. Підігріваючи себе своїми ж жалісливими й гнівними словами, він спопеляв бідного Костянтина Павловича помутнілими від обурення очима (В.
Фразеологічний словник української мови
-
спопелити —
I. ПАЛИ́ТИ (знищувати вогнем), СПА́ЛЮВАТИ, ПОПЕЛИ́ТИ, СПОПЕЛЯ́ТИ (перетворювати на попіл). — Док.: спали́ти, попали́ти, спопели́ти. — Тут хати палитимуть, а моє діло сторона? (О. Гончар); — Ви колись з свекрухою спалите хату (І. Нечуй-Левицький); Бомба .. спопелила весь густий сад (В. Кучер).
Словник синонімів української мови
-
спопелити —
СПОПЕЛИ́ТИ див. спопеля́ти.
Словник української мови в 11 томах