спотинову
Спотинову, спотонову
нар.
1) Сначала, спервоначала. Мнж. 192. От (чумаки) як виїхали, спотинову у кожного багато хліба, їдять, не шкодіють. Мнж. 102.
2) Снова. Те ж збувши, взявся закупать всячину всяку спотонову. Мкр. Г. 49.
Словник української мови Грінченка