Словник української мови Грінченка

спохова

Спохова

нар. Наклонно. Шух. І. 79. см. спухово.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. спохова — Спохо́ва: — схил [17,VI] — Спохів — схил: «Пустилися чвалом по спохові горбика в напрямі до поля» (144); редакція сплутала його з прислівником спохова та пояснила всупереч словникові Желехівського: «Спохова — схил» (504). [MО,VI]  Словник з творів Івана Франка
  2. спохова — присл., зах. Похило, з ухилом.  Великий тлумачний словник сучасної мови