спізнати

Спізнавати, -наю, -єш

сов. в. спізна́ти, -на́ю, -єш, гл. Узнавать, узнать. Бога в Тройці спізнала. Чуб. І. 181. Брат сестри не спізнав. Чуб. V. 918.

Значення в інших словниках

1. спізнати — спізна́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спізнати — див. спізнавати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спізнати — СПІЗНА́ТИ див. спізнава́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. спізнати — ВИВЧА́ТИ що (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИ чим, СТУДІЮВА́ТИ книжн., ПРОХО́ДИТИ розм., ШТУРМУВА́ТИ розм., ВГРИЗА́ТИСЯ (УГРИЗА́ТИСЯ) в що, розм.  Словник синонімів української мови
5. спізнати — Спізна́ти, -на́ю, -на́єш кого, що  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. спізнати — СПІЗНА́ТИ див. спізнава́ти.  Словник української мови в 11 томах