стеменно

Стеменно

нар. Точь-въ-точь, именно, точно. Борз. у. Левиц. І. 392. Чи так. брате Мамаю? — Стеменно так. К. ЦН. 237. Воно стеменно той коник, що по полю скаче. КС. 1882. X. 32.

Значення в інших словниках

1. стеменно — стеме́нно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. стеменно — див. раптом  Словник синонімів Вусика
3. стеменно — СТЕМЕ́ННО, рідко. Присл. до стеме́нний. На тому бенкеті в млині я зауважив, що компанія веселилась й забавлялась щиро, просто .. Стеменно можна сказати про неї: що на умі, те й на язиці (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. стеменно — рідко. Присл. до стеменний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стеменно — Стеме́нно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. стеменно — СТЕМЕ́ННО, рідко. Присл. до стеме́нний. На тому бенкеті в млині я зауважив, що компанія веселилась й забавлялась щиро, просто.. Стеменно можна сказати про неї: що на умі, те й на язиці (Н.-Лев., IV, 1956, 117).  Словник української мови в 11 томах