Словник української мови Грінченка

стих

Стих, -ха

м.

1) Стихъ (въ Библіи).

2) у стих. Безпрестанно, безпрерывно. Угор.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. стих — Стих: — вірш [53]  Словник з творів Івана Франка
  2. стих — 1. Назва структурної одиниці стихири, псалма, прокимена та деяких інших піснеспіві; 2. Те саме, що стихира  Словник церковно-обрядової термінології
  3. стих — див. версет  Універсальний словник-енциклопедія