стихнути

Стиха́ти, -хаю, -єш

сов. в. стихнути, -хну, -неш, гл. Стихать, стихнуть, утихать, утихнуть, затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. То стала злая хуртовина по Чорному морю стихати. Макс. Музики стихли. Стор. МПр. 82. У селі і в полі усе давно стихло, тільки не стихає в гаю соловейко. Хата. 14.

Значення в інших словниках

1. стихнути — сти́хнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стихнути — СТИ́ХНУТИ див. стиха́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. стихнути — див. стихати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стихнути — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
5. стихнути — СТИ́ХНУТИ див. стиха́ти.  Словник української мови в 11 томах