столярик
Сто́ляр, -ра
м. Столяръ. Рудч. Ск. II. 185. Шух. І. 253. ум. столярик, столярчик. Чуб. V. 793.
Словник української мови ГрінченкаСто́ляр, -ра
м. Столяръ. Рудч. Ск. II. 185. Шух. І. 253. ум. столярик, столярчик. Чуб. V. 793.
Словник української мови Грінченка