стомити

Стомля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. стомити, -млю, -миш, гл. Утомлять, утомить, истомлять, истомить. Стомить мене робота. МВ. ІІ. 9.

Значення в інших словниках

1. стомити — стоми́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стомити — СТОМИ́ТИ див. сто́млювати.  Словник української мови у 20 томах
3. стомити — див. стомлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стомити — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше...  Словник синонімів української мови
5. стомити — Стоми́ти, стомлю́, сто́миш, -млять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. стомити — СТОМИ́ТИ див. сто́млювати.  Словник української мови в 11 томах