сторцом Сто́рцом нар. = сторч 2. Цеглу ставити сторцом, чи класти плазом. Кам.-Под. у. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках сторцом — Сто́рцом: — сторчма [8] Словник з творів Івана Франка сторцом — сторцо́м прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови сторцом — СТОРЦО́М див. сторце́м. Словник української мови у 20 томах сторцом — див. сторцем. Великий тлумачний словник сучасної мови сторцом — СТОРЧ (у стоячому, вертикальному положенні), СТОРЧАКА́, НА́СТОРЧ, НА́ВСТОРЧ, СТІ́ЙМА (СТО́ЙМА), СТАВМА розм., СТОРЧМА́ розм., СТОРЧАКО́М розм., СТО́РЧКИ розм., СТОРЦЕ́М (СТОРЦО́М) діал.; ДИ́БОМ, ДИ́БКИ, ДИ́БА, НАВДИ́БКИ розм., ЦА́ПА розм., ЦА́ПКИ розм. Словник синонімів української мови сторцом — СТОРЦО́М див. сторце́м. Словник української мови в 11 томах