Словник української мови Грінченка

стоїти

Сто́їти, -стою, -їш

гл. Стоить. Хиба ж наша мати вже й кози не стоїть. Ном. № 2040. Твій, каже, челядинець великого стоїть. ЗОЮР. І. 48.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. стоїти — хохл. (стоїть) коштує коштувати, накоштовувати, накоштувати, понакоштовувати, покоштовувати, покоштувати, скоштовувати, скоштувати, вартувати, звартовувати, звартувати, позвартовувати, навартовувати, навартувати, понавартовувати, повартовувати, повартувати  Словник чужослів Павло Штепа