стромити

Стромити, -млю, -миш

гл. = стромляти. Угор.

Значення в інших словниках

1. стромити — строми́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стромити — СТРОМИ́ТИ див. стромля́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. стромити — див. стромляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стромити — ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ) рідше; ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ)...  Словник синонімів української мови
5. стромити — СТРОМИ́ТИ див. стромля́ти.  Словник української мови в 11 томах