струць Струць, -ця м. Дуракъ. Борз. у. Струць задесенський. Ном. № 13617. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках струць — див. дурний Словник синонімів Вусика струць — -я, ч., діал. Дурень, бевзь. Великий тлумачний словник сучасної мови