сябро

Сябер, -бра, сябро, -ра

м. Участникъ земельнаго владѣнія, компаньонъ въ торговомъ предпріятіи. Вас. 189. КС. 1890. VI. 478. Брат братові сябер. Ном. № 9399.

Значення в інших словниках

1. сябро — (-а) ч.; жрм; зневажл. Спільник; злочинець, який проходить з кимсь по одній справі. Засудили твого сябра, то й тебе скоро засудять. Чабаненко, 4, 129.  Словник жарґонної лексики української мови
2. сябро — див. сябер.  Великий тлумачний словник сучасної мови