сягати

Сяга́ти, -га́ю, -єш

сов. в. сягну́ти, -гну́, -не́ш, гл.

1) Достигать, достичь, касаться, простираться, доставать, достать. Бреде старий, назад ся оглядає, а йому вода вже по шию сягає. Чуб. V. 846. З дідьком не сягай до одної миски. Ном. № 5985. По Вкраїні огні горять, під небо сягають. К. Досв. 93.

2) Хватать, хватить, стать. Узяла карбованця грошей, — думка, бач, така, що стане й на оливу; адже й не сягнуло. Лебед. у.

Значення в інших словниках

1. сягати — (діставати певного місця в просторі) досягати, простягатися.  Словник синонімів Полюги
2. сягати — сяга́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. сягати — Досягати, (розумом) осягати (від А до Б) простягатися, простелятися, розстелятися, (висоти) доходити до, (стелі) дотягатися до, (рукою) діставати, простягати що, (до кишені) лізти, (думкою) линути переноситися, п-к -АЮЧИЙ, що сягає, здатний <...  Словник синонімів Караванського
4. сягати — СЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СЯГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., чого і без дод. 1. Рухаючись, доходити, доїжджати до якого-небудь місця; добиратися кудись.  Словник української мови у 20 томах
5. сягати — -аю, -аєш, недок., сягнути, -ну, -неш, док., перех. і неперех. 1》 Рухаючись, доходити, доїжджати до якого-небудь місця; добиратися кудись. || Поширюючись, доходити до кого-, чого-небудь (про звуки, світло і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. сягати — куди́ (рідше де) о́ко (зір) сяга́є (дістає́, сягне́ і т. ін.). На всьому видимому просторі, скрізь, до самого обрію. Широкою панорамою — куди око сягає — сади. Кілька сот гектарів (А. Головко); Оглянувся навколо.  Фразеологічний словник української мови
7. сягати — ЗДОБУВА́ТИ (наполегливою працею, власними зусиллями досягати чого-небудь), ДОБУВА́ТИ, ВИБО́РЮВАТИ, ДОСЯГА́ТИ, ДОБИВА́ТИСЯ, ОСЯГА́ТИ, СЯГА́ТИ, ЗАВОЙО́ВУВАТИ, ЗАСЯГА́ТИ розм., ДОБУВА́ТИСЯ розм.; ПРИДБАВА́ТИ (перев. силу, славу, популярність). — Док.  Словник синонімів української мови
8. сягати — СЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СЯГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. 1. Рухаючись, доходити, доїжджати до якого-небудь місця; добиратися кудись.  Словник української мови в 11 томах