сіножаття

Сіножаття, -тя

с. = сіножать. Мав же я поле, мав же я сіножаття. Грин. III. 287.

Значення в інших словниках

1. сіножаття — сіножа́ття іменник середнього роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. сіножаття — СІНОЖА́ТТЯ, я, с., рідко. Те саме, що сіно́жа́ть 2. На незорюваних пасовищах і сіножаттях треба рішуче боротися проти ховрахів, які найбільше пошкоджують ці угіддя (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. сіножаття — -я, с., рідко. Те саме, що сіножать 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сіножаття — СІНОЖА́ТТЯ, я, с., рідко. Те саме, що сіножа́ть 2. На незорюваних пасовищах і сіножаттях треба рішуче боротися проти ховрахів, які найбільше пошкоджують ці угіддя (Вісник АН, 11, 1953, 47).  Словник української мови в 11 томах