сіркувати

Сіркувати, -кую, -єш

гл. Мазать стѣны полубѣлой глиной передъ окончательнымъ бѣленіемъ. Давайте глини, будемо сіркувати, а послі побілуємо. (Залюб.).

Значення в інших словниках

1. сіркувати — сіркува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сіркувати — див. мазати  Словник синонімів Вусика
3. сіркувати — СІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, спец. Покривати сіркою (у 1 знач.).  Словник української мови у 20 томах
4. сіркувати — -ую, -уєш, недок., перех., спец. Покривати сіркою (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сіркувати — СІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., спец. Покривати сіркою (у 1 знач.).  Словник української мови в 11 томах