Значення в інших словниках
-
січень —
сі́чень іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
січень —
[с’ічеин'] -чн'а, ор. -чнеим, м. (ў) -чн'і
Орфоепічний словник української мови
-
січень —
-чня, ч. Назва першого місяця календарного року.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
січень —
СІ́ЧЕНЬ, чня, ч. Назва першого місяця календарного року. Січень січе та й морозить, Ґазда з лісу дрова возить (примовка); Зима відразу страшним упирем налягла на галицьку землю. Було се в половині січня (І. Франко); Був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів (Ю. Яновський).
Словник української мови у 20 томах
-
січень —
СІ́ЧЕНЬ (перший календарний місяць року), СТИ́ЧЕНЬ заст., ПРО́СИНЕЦЬ заст. Надходив Новий рік, надходив січень місяць (Остап Вишня).
Словник синонімів української мови
-
січень —
Сі́чень, сі́чня, -чневі, в сі́чні, -чнем; сі́чні, -нів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
січень —
СІ́ЧЕНЬ, чня, ч. Назва першого місяця календарного року. Січень січе та й морозить, Газда з лісу дрова возить (Гал.-руські.. приповідки, І, 1901-1905, 102); Зима відразу страшним упирем налягла на галицьку землю. Було се в половині січня (Фр.
Словник української мови в 11 томах