табачка

Табачка, -ки

ж.

1) ум. отъ табака.

2) раст. Raminculus sceleratus. Вх. Пч. І. 12.

Значення в інших словниках

1. табачка — ТАБА́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що таба́ка.  Словник української мови у 20 томах