таборик

Табор, -ру

м. Станъ, лагерь; обозъ, таборъ (у войска, чумаковъ, косцевъ и пр.). Маркев. 14. К. Досв. 7. В яру колись гайдамаки табором стояли. Шевч. ум. та́борик.

Значення в інших словниках

1. таборик — табо́рик (табо́рок) стільчик (м, ср, ст): “Вибач! Але я не про то! Ти все-таки пам'ятник і мусиш стояти на постаменті”, – настоював я на своєму. “Давай сюди таборок”, – сказав пан Дзюньо. “Все одно не пам'ятник.  Лексикон львівський: поважно і на жарт