тандитник —
танди́тник іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
тандитник —
ТАНДИ́ТНИК, а, ч., заст. Лахмітник (у 1 знач.).
Словник української мови у 20 томах
тандитник —
танди́тник вул. 1. скуповувач і перепродувач старих речей (ст)||лахмита, тандитяр 2. швець, кравець низької кваліфікації; халтурник (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
тандитник —
-а, ч., заст. Лахмітник (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
тандитник —
ГАНЧІ́РНИК (збирач ганчірок, старих речей тощо), ЛАХМІ́ТНИК розм., ШМАТЯ́Р розм., БАРАХО́ЛЬНИК розм., ТАНДИ́ТНИК заст., ОНУЧКА́Р діал., ОНУ́ЧНИК діал. Бувало товаришки її, як міняють ганчірки у ганчірника, то кожна таки.. вкраде..
Словник синонімів української мови