тарахкотілка

Тарахкотілка, -ки

ж. Плохая повозка. Їхала Хима з Їрусалима: тарахкотілка теркоче, а коник бігти не хоче. Ном. № 11439.

Значення в інших словниках

1. тарахкотілка — тарахкоті́лка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. тарахкотілка — ТАРАХКОТІ́ЛКА, и, ж., розм. 1. Поганенький візок. Їхала Хима з Єрусалима: тарахкотілка теркоче, а коник бігти не хоче (Номис). 2. перен. Жінка, яка говорить швидко, багато й часто, звичайно про те, що не варте уваги. – Ох, кого ж це він задумав брати?..  Словник української мови у 20 томах
3. тарахкотілка — -и, ж., розм. 1》 Поганенький візок. 2》 перен. Жінка, яка говорить швидко, багато й часто, звичайно про те, що не варте уваги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тарахкотілка — БАЛАКУ́ХА розм. (та, хто любить багато поговорити), ГОВОРУ́ХА розм., ЛЕПЕТУ́ХА розм., ЛОПОТУ́ХА розм. рідше, ПАЩЕКУ́ХА розм., СОРО́КА розм., ЛЕПЕ́ТЯ діал.; ЦОКОТУ́ХА розм., СОКОТУ́ХА розм. рідше, ЛЯСКУ́ХА розм., ТОРОХТІ́ЙКА розм., ТАРАХКОТІ́ЛКА розм.  Словник синонімів української мови
5. тарахкотілка — ТАРАХКОТІ́ЛКА, и, ж., розм. 1. Поганенький візок. Їхала Хима з Єрусалима: тарахкотілка теркоче, а коник бігти не хоче (Номис, 1864, № 11439). 2. перен. Жінка, яка говорить швидко, багато й часто, звичайно про те, що не варте уваги.  Словник української мови в 11 томах