тачка —
ТА́ЧКА, и, ж. Ручний, звичайно одноколісний візок, яким перевозять вантажі на невелику відстань, тримаючи за ручки й штовхаючи поперед себе. Микола, крекчучи та надсаджуючись, попхав на тачці мої речі (М.
Словник української мови у 20 томах
тачка —
И, ж., зниж. 1. Автомобіль. Люда. Якщо б знать, можно було б на тачці под'єхать. Я їбала його так тащіть! (Л. Подерев'янський). ◇ Тормознути, зловити тачку — зупинити машину, таксі. Бідон, відвези його, — говорить Тюля, коли зловили тачку (А. Дністровий).
Словник сучасного українського сленгу
тачка —
(-и) ж., жрм. 1. Таксі — Ходімо, бо я тут здохну! — сказав я. — Бери тачку, я заплачу, поки ще є трохи грошей (Ю. Покальчук, Те, що на споді). БСРЖ, 582; СЖЗ, 98; ЯБМ, 2, 411. 2. Легковий автомобіль.
Словник жарґонної лексики української мови
тачка —
-и, ж. Ручний, звичайно одноколісний, візок, яким перевозять вантажі на невелику відстань, тримаючи за ручки й штовхаючи поперед себе.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тачка —
ВІЗО́К (пристрій на колесах для ручного перевезення вантажів), ТА́ЧКА, ТЕЛІ́ЖКА. Десятки тачок, візків, навантажених лантухами з піском, рухались по валу (О. Бойченко); Микола, крекчучи та надсаджуючись, попхає на тачці мої речі (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови
тачка —
ТА́ЧКА, и, ж. Ручний, звичайно одноколісний візок, яким перевозять вантажі на невелику відстань, тримаючи за ручки й штовхаючи поперед себе. Микола, крекчучи та надсаджуючись, попхав на тачці мої речі (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах