таємний —
ТАЄ́МНИЙ, а, е. 1. Який навмисне приховують від інших, відомий небагатьом або тільки кому-небудь одному. Вони [Галя і Христя] ще дужче затоваришували. Почалися таємні сповіді важких думок та гадок (Панас Мирний); Він жив подвійним життям.
Словник української мови у 20 томах
таємний —
-а, -е. 1》 Якого навмисне приховують від інших, який відомий небагатьом або тільки кому-небудь одному. Таємний намір. || Який діє приховано, замасковано. Таємний ворог. 2》 Який не підлягає розголошенню; секретний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
таємний —
НЕЛЕГА́ЛЬНИЙ (пов'язаний з діяльністю проти існуючої влади в умовах суворої таємничості), ПІДПІ́ЛЬНИЙ, ТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й рідше, ПОТАЄ́МНИЙ рідше; КОНСПІРАТИ́ВНИЙ (пов'язаний з конспірацією).
Словник синонімів української мови
таємний —
Тає́мний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
таємний —
ТАЄ́МНИЙ, а, е. 1. Який навмисне приховують від інших, відомий небагатьом або тільки кому-небудь одному. Вони [Галя і Христя] ще дужче затоваришували. Почалися таємні сповіді важких думок та гадок (Мирний, І, 1949, 366); Він жив подвійним життям.
Словник української мови в 11 томах