Значення в інших словниках
-
творчий —
тво́рчий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
творчий —
(- світотворення) світотворчий; (стиль) мистецький, образотворчий, п! АРТИСТИЧНИЙ; (вечір) авторський; (що творить-будує) будівничий, конструктивний.
Словник синонімів Караванського
-
творчий —
[творчией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і
Орфоепічний словник української мови
-
творчий —
ТВО́РЧИЙ, а, е. 1. Стос. до творчості (у 1, 2 знач.). І все було палким в годину творчу: І небо, і земля, і камінь, і різець, І серце майстра (Леся Українка); Для творчої роботи кращі умови важко собі й уявити: чудова бібліотека, віковий парк... (А.
Словник української мови у 20 томах
-
творчий —
-а, -е. 1》 Стос. до творчості (у 1, 2 знач.). Творчий доробок письменника. || Власт. творчості. || Який містить елементи нового, щось удосконалює, розвиває, збагачує; пройнятий творчістю (у 1 знач.). || Який буває в процесі творчості, зумовлений нею.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
творчий —
ТВО́РЧИЙ (який створює щось), БУДІВНИ́Й, БУДІВНИ́ЧИЙ. Творчі вчителі жадають і від учнів творчої думки, творчого осмислення прочитаного чи прослуханого (М. Рильський); Переможе народ, і почнеться на землі нашій велика будівнича робота, нове життя (І. Цюпа).
Словник синонімів української мови
-
творчий —
Тво́рчий, -ча, -че
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
творчий —
ТВО́РЧИЙ, а, е. 1. Стос. до творчості (у 1, 2 знач.). І все було палким в годину творчу: І небо, і земля, і камінь, і різець, І серце майстра (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах