темлювати Темлювати, -люю, -єш гл. Бросать, швырять. Біда тобов темлює. Фр. Пр. 41. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках темлювати — Темлюва́ти: — кидати, шпурляти [15,I] — темлювати собою (157) < нім. tummeln — метушитися [MО,V] Словник з творів Івана Франка темлювати — -юю, -юєш, недок., зах. Кидати, жбурляти. Великий тлумачний словник сучасної мови