терниця

Терниця, -ці

ж. = терлиця. Чуб. VII. 409. Грин. III. 679. Така, що постав сім терниць, то переб'є. Ном.

Значення в інших словниках

1. терниця — Те́рлиця, терниця: — знаряддя для тіпання, тертя льону, конопель та ін [44-1]  Словник з творів Івана Франка
2. терниця — те́рниця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. терниця — ТЕ́РНИЦЯ див. те́рлиця.  Словник української мови у 20 томах
4. терниця — див. терлиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. терниця — ТЕ́РНИЦЯ (знаряддя для тіпання конопель, льону, прядива), ТЕ́РЛИЦЯ, БИТЕ́ЛЬНЯ, БИТЕ́ЛЬНИЦЯ, БІ́ЙНИЦЯ. Вимочені коноплі мати знову просушувала, а потім терла на терниці, тіпала на бительниці (В.  Словник синонімів української мови
6. терниця — Те́рлиця і те́рниця, -ці, -цею; -л[н]иці, -л[н]ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. терниця — ТЕ́РНИЦЯ див. те́рлиця.  Словник української мови в 11 томах