тижбір

Ти́жбір, -бора

м. Пестъ къ ступкѣ. Фр. Пр. 15. Носиться, як баба з тижборьом. Фр. Пр. 14.

Значення в інших словниках

1. тижбір — ти́жбір іменник чоловічого роду, істота товкач діал.  Орфографічний словник української мови
2. тижбір — ТИ́ЖБІР, бора, ч., діал. Товкач. Носиться, як баба з тижбором (Гал.-рус. приповідки).  Словник української мови у 20 томах
3. тижбір — -бора, ч., діал. Товкач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тижбір — ТОВКА́Ч (товстий стрижень для ущільнення, подрібнення, розтирання чогось), ТОВКА́ЧКА, ТИ́ЖБІР діал.; СТУПИ́Р діал. (перев. у ступі); МАКОГІ́Н, М'Я́ЛО (для розтирання чого-небудь у макітрі); ТАРА́Н розм. (для подрібнення насіння в олійні).  Словник синонімів української мови
5. тижбір — ТИ́ЖБІР, бора, ч., діал. Товкач. Носиться, як баба з тижбором (Гал.-руські.. приповідки, І, 1901-1905, 14).  Словник української мови в 11 томах