Словник української мови Грінченка

тикало

Тикало, -ла

м.

1) Говорящій на «ты». Шейк.

2) с. Родъ игры и палочка, употребляющаяся въ этой игрѣ. КС. 1887. V. 479. Чуб. III. 88.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. тикало — ТИ́КАЛО.  Словник української мови у 20 томах
  2. тикало — -а, ч., зневажл. Той, хто непоштиво звертається до когось на "ти".  Великий тлумачний словник сучасної мови