Словник української мови Грінченка

тиркати

Тиркати, -каю, -єш

гл.

1) Издавать звуки: трр.

2) О птицѣ: тереться крыломъ о землю. Півень тирка по землі коло курки крилом. Мнж. 172.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. тиркати — ти́ркати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. тиркати — ТИ́РКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Видавати звуки, схожі на “трр” (про деяких комах, птахів і т. ін.). Тільки тут і там зітхають важко корови у стайнях і цвіркуни тиркають зрідка (П. Козланюк); Берег дихав болотом.  Словник української мови у 20 томах
  3. тиркати — -аю, -аєш, недок. 1》 Видавати звуки, схожі на "трр" (про деяких комах, птахів і т. ін.). || Створювати шум, схожий на "трр" (під час стрільби, праці мотора тощо). || Видавати звуки, схожі на "трр" (про людей). 2》 рідко. Черкати крилом об землю (про птахів).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тиркати — ТИ́РКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Видавати звуки, схожі на «трр» (про деяких комах, птахів і т. ін.). Тільки тут і там зітхають важко корови у стайнях і цвіркуни тиркають зрідка (Козл., Ю. Крук, 1950, 71); Берег дихав болотом.  Словник української мови в 11 томах