Словник української мови Грінченка

тирша

Ти́рша, -ші

ж. = з'їди. Тиршу (з сіна), те, що не їсть маржина, загрібають і стелять під ківні корови, а звідси скидають у гній. Шух. І. 172.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. тирша — див. залишок  Словник синонімів Вусика
  2. тирша — -і, ж., зах. Не з'їдене худобою сіно.  Великий тлумачний словник сучасної мови