Словник української мови Грінченка

тихосвітний

Тихосвітний, -а, -е

Свѣтящій спокойнымъ тихимъ свѣтомъ. О, тихосвітна зоре! К. Дз. 186.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. тихосвітний — тихосві́тний прикметник  Орфографічний словник української мови