тиць

Тиць

меж.

1) Для выраженія неожиданнаго появленія, встрѣчи. Тиць, аж і Гриць. Шейк. ХС. 1. 47. Я — тиць на поріг, а очі зараз і зустріли, чого бажали. Г. Барв. 67. А він мені тиць на зустріч. Шейк.

2) Отъ глагола ткнути. Вона йому тиць бублик у руки. Шейк. Хома зараз тут свою кирпу тиць. Г. Барв. 191.

3) тиць-миць = тик-мик. Багатирі глянули один на одного: тиць-миць, а того багатиря... і нема. Грин. І. 194.

Значення в інших словниках

1. тиць — тиць вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тиць — див. шасть  Словник синонімів Вусика
3. тиць — ТИЦЬ, виг., розм. 1. Уживається як присудок за знач. ти́цьнути, ти́цьнутися. Знаєте, що таке крапка? Думаєте, тиць пером – і все .. Ні!...  Словник української мови у 20 томах
4. тиць — виг., розм. 1》 Уживається як присудок за знач. тицьнути, тицьнутися. 2》 Уживається на означення раптової, несподіваної дії, коли хто- або що-небудь кидається, потикається кудись, з'являється десь, раптово зупиняється і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тиць — ТИЦЬ, виг., розм. 1. Уживається як присудок за знач. ти́цьнути, ти́цьнутися. Знаєте, що таке крапка? Думаєте, тиць пером — і все.. Ні!...  Словник української мови в 11 томах