токма
Токма
нар.
1) Тѣмъ болѣе. Підіть, а ще токма такому любому товаришу послужити. Федьк. Пов. 23.
2) — не. Ужъ не.... Більше ти на мене токма за се не будеш гніватися. Федьк. Пов. 19.
3) міня́тися токма. Мѣняться вещь на вещь безъ придачи. Н. Вол. у. Та хоч би ж мінялося токма, а то безпремінно потребує з тебе й додачі. Кобел. у.
---------------
Токма, -ми
ж.
1) Окончаніе, рѣшеніе, условіе, соглашеніе. Коб була яка токма, чи то я, чи він буде за соцького. Н. Вол. у. Уже пижму зробили. Камен. у. Зроби вже яку токму з чоловіком. Н. Вол. у. Чи уже є у їх яка токма, чи й досі нема? Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка