Словник української мови Грінченка

трепітка

Трепітка, -ки

ж.

1) ум. отъ трепета.

2) Султанъ (на головномъ уборѣ офицера): перья на шляпѣ. Вх. Лем. 475.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. трепітка — -и, ж., зах. 1》 Зменш. до трепета. 2》 Оздоба з пучка пір'я на офіцерському кашкеті.  Великий тлумачний словник сучасної мови