Словник української мови Грінченка

троха

Тро́ха

нар. = трохи. За царя Гороха, як було людей троха. Ном. № 6854. ум. тро́шка, тро́шечка.

---------------

Троха

нар. Обыкновенно въ соединеніи съ лишень, чи: троха лиш, лишень, троха чи. Едва-ли, чуть-ли. У Оглаві... Чи по знаку кому сей Оглав білохатий? Троха лиш! Шевч. 492. Троха лишень чи не отой зробив шкоду мені. Кіев. г. Троха, чи не пішли вони в ліс. Черк. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. троха — див. мало  Словник синонімів Вусика
  2. троха — ТРО́ХА, присл., діал. Трохи. Вона обернулася і, взявши за плече Петруся, що тулився до неї, посунула, його трохи наперед себе (І. Франко); Волоські Стебни [село] були троха ніби світліші – бо вони до сонця більше (Г.  Словник української мови у 20 томах
  3. троха — I тр`охаприсл., діал. Трохи. II трох`а Троха лиш (лишень); Троха чи ... — а) навряд; б) ледве, ледь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. троха — ТРО́ХА, присл., діал. Трохи. Вона обернулася і, взявши за плече Петруся, що тулився до неї, посунула, його трохи наперед себе (Фр., IV, 1950, 39); Волоські Стебни [село] були троха ніби світліші — бо вони до сонця більше (Хотк.  Словник української мови в 11 томах