трубити
Трубити, -блю, -биш
гл.
1) Трубить, играть на трубѣ. З голоду в кулак трубили. Котл. Ен.
2) Громко лаять? Перед весіллям пси труб'ят, а кури сумуют. Фр. Пр. 151.
3) Разглашать. Бог не трубить, коли чоловіка губить. Ном. № 54.
1) Много ѣсть. Ном. № 12210.
Словник української мови Грінченка