тріпотатися

Тріпота́тися, -чу́ся, -чешся

гл.

1) = трепотатися. Каже вовк: «А дивись, собако, чи в мене хвіст трепочеться»? Грин. II. 241.

2) Яриться, метаться, выходить изъ себя. Шейк. Як ся стане тріпотати, тра з хати, втікати. Гол.

Значення в інших словниках

1. тріпотатися — тріпота́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. тріпотатися — див. дрижати  Словник синонімів Вусика
3. тріпотатися — ТРІПОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, недок. Те саме, що тріпота́ти 1, 2. Лиш зелений листок перед бурею так тріпочеться, як її Катерина (В.  Словник української мови у 20 томах
4. тріпотатися — -очуся, -очешся, недок. Те саме, що тріпотати 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тріпотатися — БИ́ТИСЯ (робити різкі, судорожні рухи всім тілом), ПОБИВА́ТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, ТРІ́ПАТИСЯ, ТРІПОТА́ТИ (ТРІПОТІ́ТИ) підсил., ТРІПОТА́ТИСЯ підсил. — Док.: ті́пнутися, ті́пнути, трі́пну́тися, тріпону́ти, тріпону́тися.  Словник синонімів української мови
6. тріпотатися — ТРІПОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, недок. Те саме, що тріпота́ти 1, 2. Лиш зелений листок перед бурею так тріпочеться, як її Катерина (Стеф., І, 1949, 236); А над головою Чайнятко [Чаєнятко] кигиче, Тріпочеться, в’ється І далі десь кличе (Дн. Чайка, Тв.  Словник української мови в 11 томах