Словник української мови Грінченка

тріскачик

Тріскач, -ча

м. Тотъ, кто трескается. въ загадкѣ — макъ. Батько дерев'яний, мама з глини, а діти тріскачі. Чуб. І. 311. ум. тріскачик.

Словник української мови Грінченка