Словник української мови Грінченка

тьма

Тьма, тьми

ж.

1) Тьма, мракъ. Одсунув віконце — у тьмі щось мріло. МВ. (6. 1862. І. 85).

2) Невѣжество. Чужі народи в тьмі зістались, не просвітив їх, не прославив. К. Псал. 326.

3) Множество. Колесниця божа дивна тьмами воїнства гобзує. К. Псал. тьма-тьмуща, тьма-темрява. Несмѣтное количество. Ном. № 7688. Та тамечки тьма-темрява усякої птиці; тьма-темрява черви кишить. А люду-люду — тьма темрява. Харьк.

4) насѣк. Pyralis. Вх. Пч. І. 7.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. тьма — тьма 1 іменник жіночого роду темрява тьма 2 прислівник дуже багато незмінювана словникова одиниця тьма 3 іменник жіночого роду десять тисяч іст.  Орфографічний словник української мови
  2. тьма — див. ТЕМРЯВА і БЕЗЛІЧ.  Словник синонімів Караванського
  3. тьма — див. багато; темрява  Словник синонімів Вусика
  4. тьма — [т'ма] -ми, д. і м. -м'і  Орфоепічний словник української мови
  5. тьма — Темрява, пітьма  Словник чужослів Павло Штепа
  6. тьма — ТЬМА¹, и, ж. 1. Глибока, суцільна темрява. Ніч чорна, мов туча, висить наді мною, Лякаючи тьмою своєю страшною (П. Грабовський); Небо непомітно темніло разом із дощем, поки сірість не перейшла в тьму (Г. Хоткевич); Тишина кругом безкрая.  Словник української мови у 20 томах
  7. тьма — Десять тисяч, безліч див. тма  Словник застарілих та маловживаних слів
  8. тьма — I -и, ж. 1》 Глибока, суцільна темрява. || Про темне, неосвітлене місце. || перен. Невідомість, незнання. 2》 перен. Неосвіченість, відсталість у культурному відношенні. 3》 перен. Про лихі, ворожі сили, що поневолюють, пригнічують кого-небудь, душать щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. тьма — єги́петська тьма. Абсолютна відсутність світла; повна темрява. Такий туманний час тепер для Ялти невигідний, світла на вулицях нема, а як скінчаться місячні ночі, то вже буде зовсім тьма єгипетська (Леся Українка). цар (князь) тьми. Чорт.  Фразеологічний словник української мови
  10. тьма — НЕВІ́ГЛАСТВО (недостатність або відсутність знань, необізнаність у якій-небудь галузі), НЕ́УЦТВО, НЕОСВІ́ЧЕНІСТЬ, НЕРОЗВИ́НЕНІСТЬ, СІ́РІСТЬ, ПІ́ТЬМА́ підсил., ТЕ́МРЯВА підсил., ТЕМНОТА́ розм. підсил., ТЬМА підсил.  Словник синонімів української мови
  11. тьма — Тьма, тьми, тьмі, тьмо́ю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. тьма — ТЬМА¹, и, ж. 1. Глибока, суцільна темрява. Ніч чорна, мов туча, висить наді мною, Лякаючи тьмою своєю страшною (Граб., І, 1959, 195); Небо непомітно темніло разом із дощем, поки сірість не перейшла в тьму (Хотк., II, 1966, 273); Тишина кругом безкрая.  Словник української мови в 11 томах