Словник української мови Грінченка

тіпаннячко

Тіпання, -ня

с.

1) Трясеніе, дрожаніе.

2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: тіпання. Отдѣленіе кострики отъ конопли или льва, трепаніе. Шейк. ум. тіпаннячко.

Словник української мови Грінченка