Словник української мови Грінченка

убигати

Убига́ти, -га́ю, -єш

сов. в. убга́ти, -га́ю, -єш, гл.

1) Убирать, убрать, всовывать, всунуть, впихивать, впихнуть, сжимать, сжать. Зевес, свою уздрівши неню, убгав ввесь оселедець в жменю. Котл. Ен. V. 36. У його худоби — у карбованців сот дев'ять не вбгать. Канев. у.

2) Съѣдать, съѣсть. Він готовий і все в рота вбгати. Гляньте, як убигає. Пирят. у. Усе вбгав, що в мисці було.

Словник української мови Грінченка